здивовижений
ЗДИВОВИ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дуже здивований.
— Лев?! — вимовив здивовижений Грицько.— Що ж то воно за лев? (Мирний, II, 1954, 74).
Словник української мови (СУМ-11)ЗДИВОВИ́ЖЕНИЙ, а, е, рідко. Дуже здивований.
— Лев?! — вимовив здивовижений Грицько.— Що ж то воно за лев? (Мирний, II, 1954, 74).
Словник української мови (СУМ-11)