здирок

ЗДИ́РОК, рку, ч. Шар жиру, який здирають під час обробки шкіри.

Отак і спинався [Супрун] на ноги у смороді худоб’ячої крові і дубової кори, у бруді провапненої шерсті і здирків (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 116).

Значення в інших словниках

1. здирок — зди́рок іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. здирок — -рку, ч. Шар жиру, що його здирають під час обробки шкіри.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здирок — Здирок, -рка м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея. Вас. 157.  Словник української мови Грінченка