здирок

ЗДИ́РОК, рку, ч. Шар жиру, який здирають під час обробки шкіри.

Отак і спинався [Супрун] на ноги у смороді худоб’ячої крові і дубової кори, у бруді провапненої шерсті і здирків (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 116).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здирок — зди́рок іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. здирок — -рку, ч. Шар жиру, що його здирають під час обробки шкіри. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. здирок — Здирок, -рка м. У кожевниковъ: жировой слой на внутренней сторонѣ кожи, срѣзываемый во время обработки ея. Вас. 157. Словник української мови Грінченка