1. Словник української мови в 11 томах

здирство

ЗДИ́РСТВО, а, с. Наполегливе вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства; оббирання, грабіж.

[Семен:] Що ж у вас тут нового? [Іван:] Багато нового! Земельне прибавили та ще на якусь школу!.. Здирство, брат, таке, що й!.. (Кроп., І, 1958, 66);

— Сто рублів? За цей шкарбан? Це ж бо здирство! (Нех., Казки..,1958, 76).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. здирство — зди́рство іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. здирство — Здирщина, драчка; З.П. грабунок, визиск. Словник синонімів Караванського
  3. здирство — I драпіжка, драчка, здирництво, здирщина, обдиралівка, обдиранка, обдирання II див. грабіж; хабар Словник синонімів Вусика
  4. здирство — -а, с. Наполегливе вимагання або домагання чого-небудь примусом, погрозами, насильством; оббирання, грабіж. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. здирство — ЗДИ́РСТВО (вимагання або домагання чого-небудь шляхом примусу, погроз, насильства), ЗДИ́РНИЦТВО, ЗДИ́РЩИНА розм., ДРАПІ́ЖКА (ДРЯПІ́ЖКА) розм., ДРАПІ́ЖНІСТЬ (ДРЯПІ́ЖНІСТЬ) розм., ДРАЧ розм., ДРА́ЧКА розм. Словник синонімів української мови
  6. здирство — Зди́рство, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. здирство — Здирство, -ва с. Грабежъ, обирательство; вымогательство. Метнувся на здирство і душегубство ляхів та жидів. Стор. МПр. 143, 144. Словник української мови Грінченка