здогадка

ЗДО́ГА́ДКА, и, ж. Те саме, що здо́гад 1.

На вражений мозок Данила одна за одною брилами падають страшні здогадки. А може, це марення? Може, йому причулося? (Стельмах, Кров людська.., І, 1957, 236);

По обличчю Василя пробігла здогадка. Збагнув, про що мовчить.. співбесідник (Цюпа, Назустріч.., 1958, 42).

◊ Губи́тися в здо́га́дках див. губи́тися.

Значення в інших словниках

1. здогадка — здо́га́дка іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. здогадка — -и, ж. Те саме, що здогад 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здогадка — губи́тися (рідше плу́татися, мета́тися і т. ін.) в здо́га́дках (у до́га́дках, у здо́гадах і т. ін.). Не бути впевненим у чомусь; не знати, на якому з припущень зупинитися; сумніватися, розмірковувати і т. ін.  Фразеологічний словник української мови
4. здогадка — ЗДО́ГАД (думка, що ґрунтується на ймовірності, можливості чого-небудь), ЗДО́ГА́ДКА, ДО́ГА́ДКА, ДО́ГАД рідко; ПРИПУ́ЩЕННЯ, ГІПО́ТЕЗА (на підставі якихось неповних даних); ДО́МИСЕЛ (наслідок розмірковування); ПІДО́ЗРА...  Словник синонімів української мови