здогадливий
ЗДОГА́ДЛИВИЙ, а, е. Який швидко про все здогадується або легко знаходить правильне рішення; кмітливий.
— Господи! — каже [русин].— Які сі жінки здогадливі! (Мак., Вибр., 1954, 4);
Мицько був здогадливий та повернув справою так, як їй і слід бути (Март., Тв., 1954, 198);
Пані була настільки здогадлива, що постелила так, щоб Дарчина отоманка стояла поруч таткового ліжка. Шепталася Дарка з татком аж за північ (Вільде, Повнол. діти, 1960, 215).
Словник української мови (СУМ-11)