здогадливо
ЗДОГА́ДЛИВО. Присл. до здога́дливий.
Мирон здогадливо відчинив двері, і економ вилетів легше від пір’їни (Добр., Ол. солдатики, 1961, 145).
Словник української мови (СУМ-11)ЗДОГА́ДЛИВО. Присл. до здога́дливий.
Мирон здогадливо відчинив двері, і економ вилетів легше від пір’їни (Добр., Ол. солдатики, 1961, 145).
Словник української мови (СУМ-11)