здоровкання

ЗДОРО́ВКАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. здоро́вкатися.

З Демидом вона не розмовляла, тільки відказувала на здоровкання та прощання (Гр., II, 1963, 65);

Комбайнер совається на місці й забуває відповісти на здоровкання (Ю. Янов., І, 1958, 585).

Значення в інших словниках

1. здоровкання — здоро́вкання іменник середнього роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. здоровкання — -я, с., розм. Дія за знач. здоровкатися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. здоровкання — Здоро́вкання, -ня с. Привѣтствіе, здравствованіе.  Словник української мови Грінченка