здунутий

ЗДУ́НУТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зду́нути.

Вона ще стояла тут. Мов здунутий був вираз веселості й усміху з її лиця (Коб., III, 1956, 328).

Значення в інших словниках

1. здунутий — зду́нутий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. здунутий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здунути.  Великий тлумачний словник сучасної мови