зенкування

ЗЕНКУВА́ННЯ, я, с., техн. Дія за знач. зенкува́ти.

Зенкування — це обробка готових отворів для одержання конічних або циліндричних заглибин, розсвердлювання центрових отворів, зняття задирок навколо вихідної частини отвору після свердління або пробивання і т. д. (Практ. з машинозн., 1957, 72).

Значення в інших словниках

1. зенкування — зенкува́ння іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зенкування — -я, с., тех. Дія за знач. зенкувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови