зерня

ЗЕ́РНЯ, яти, розм. ЗЕРНЯ́, я́ти, с.

1. Зменш.-пестл. до зерно́.

Обсушили [Марина з дочкою] ті п’ять снопів, обім’яли. Пильнували кожне зерня, щоб де не запропастилося (Мирний, IV, 1955, 250);

Золоті, рівномірно розтрушені зернята, падали на грунт (Цюпа, Три явори, 1958, 34);

Відламав [Петро] гілочку японської вишні, почав уважно розглядати її сучкувате колінце, густо обліплене сірими, наче мак, зернятами (Кучер, Чорноморці, 1956, 14);

Окремі рослини мають крохмальні зернята певної форми (Практ. з анат. рослин, 1955, 29);

[Мессія:] У тебе мало віри. Якби ти хоч зерня віри мала… (Л. Укр., II, 1951, 112);

*У порівн. Пахуча пара.. блискучими краплинками осідає на гострих біля носа, мов зернята гречки, віспинах Омеляна (Стельмах, І, 1962, 115).

◊ На ма́кове зе́рня́ — те саме, що На ма́кове зе́рно́ ( див. ма́ковий).

Підсувається хлоп’я на макове зерня (Сл. Гр.).

2. тільки мн., розм. Соняшникове насіння.

— Ходімо танцювати,— сказав він їй, дихнувши в лице запахом тютюну, змішаного з запахом підсмажених соняшникових зернят (Тют., Вир, 1960, 128).

ЗЕРНЯ́ див. зе́рня.

Значення в інших словниках

1. зерня — зе́рня́ іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. зерня — I з`ерня-яти, розм. зерня, -яти, с. 1》 Зменш.-пестл. до зерно. 2》 тільки мн., розм. Соняшникове насіння. II зерн`ядив. зерня.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зерня — ЗЕРНЯ́ див. зе́рня.  Словник української мови у 20 томах
4. зерня — як ма́кове зе́рно́ (зе́рня). Зовсім малий. Одна маленька вигода, друга — теж невеличка, з пучку, третя — як макове зерно (Є. Гуцало). з ма́кове зе́рно́.— Бачу, орач з тебе вийшов у світовому масштабі. А моя садиба — з макове зерно. Тобі тут і розійтися ніде (М. Рудь).  Фразеологічний словник української мови