Словник української мови в 11 томах

зжитий

ЗЖИ́ТИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до зжи́ти.

Наслідки кризи не були зжиті.

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зжитий — зжи́тий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
  2. зжитий — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до зжити.  Великий тлумачний словник сучасної мови