Значення в інших словниках
-
зжити —
зжи́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
-
зжити —
див. зживати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
зжити —
зжива́ти / зжи́ти зі сві́ту (зі сві́та) кого. 1. Створювати кому-небудь нестерпні умови для існування. (Тиміш:) Зате Хороську чоловік не б’є: (Софія:) Її свекруха скоро з світу зживе (М.
Фразеологічний словник української мови
-
зжити —
ПОЗБУ́ТИСЯ кого, чого (звільнитися від когось, чогось небажаного, зайвого тощо), ПОЗБА́ВИТИСЯ, ПОЗБУ́ТИ кого, що, ЗБУ́ТИСЯ, ЗБУ́ТИ кого, що, ВІДБУ́ТИ кого, що, рідше, УСУ́НУТИ кого, що, ВИ́ЗВОЛИТИСЯ від кого-чого, ПОДОЛА́ТИ (ПОДОЛІ́ТИ рідко)...
Словник синонімів української мови
-
зжити —
Зжи́ти, зживу́, -ве́ш, -ве́
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
зжити —
Зжи́ти, зживу, -веш гл. Прожить. От затого місяць зживе у нас, а ще не привикне. Ми з тобою вік зжили. Ном. № 11523.
Словник української мови Грінченка