зжовкнути

ЗЖО́ВКНУТИ і рідко ІЗЖО́ВКНУТИ, ну, неш; мин. ч. зжо́вкнув, кла, ло, ізжо́вкнув, кла, ло; док. Стати жовтим; пожовтіти.

Рум’яна осінь схилить віти, Горіхи зжовкнуть на ліщині (Стельмах, Жито.., 1954, 114);

Язики гасових ламп під стелею й на помості одразу потемніли, ізжовкли, наче взялися іржею (Кучер, Трудна любов, 1960, 453);

// Набути хворобливого вигляду.

Обличчя пораненого, що було вже порожевіло, знову зжовкло (Багмут, Опов., 1959, 35).

Значення в інших словниках

1. зжовкнути — зжо́вкнути дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. зжовкнути — і рідко ізжовкнути, -ну, -неш; мин. ч. зжовк, -ла, -ло і зжовкнув, -нула, -нуло; ізжовк, -ла, -ло і ізжовкнув, -нула, -нуло; док. Стати жовтим; пожовтіти. || Набути хворобливого вигляду.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зжовкнути — ЖОВТІ́ТИ (ставати жовтим, з жовтуватим відтінком), ЖО́ВКНУТИ, ПРИЖОВКА́ТИ, ЗОЛОТИ́ТИСЯ, ЗОЛОТІ́ТИ, ЗАЖОВКА́ТИ рідше, ЖОВТІ́ШАТИ підсил.; ПОЛОВІ́ТИ (перев. про жито, пшеницю). — Док.  Словник синонімів української мови
4. зжовкнути — Зжо́вкнути, -кну, -кнеш; зжовк, зжо́вкла  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)