зжолобити

ЗЖОЛО́БИТИ, блю, биш; мн. зжоло́блять; док., перех.

1. Зробити кривим, вигнутим; погнути що-небудь.

2. безос., перен. Скорчити, зігнути, перекривити від хвороби, горя і т. ін.

— Не раз кажу: хоч вроду свою пожалій, бач, як обличчя зжолобило, хто не погляне — одвернеться й чортихнеться (Стельмах, І, 1962, 229).

Значення в інших словниках

1. зжолобити — зжоло́бити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зжолобити — -блю, -биш; мн. зжолоблять; док., перех. 1》 Зробити кривим, вигнутим; погнути що-небудь. 2》 безос., перен. Скорчити, зігнути, перекривити від хвороби, горя і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зжолобити — Зжолобити, -блю, -биш гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив. Стор. І. 176.  Словник української мови Грінченка