зжолобити
ЗЖОЛО́БИТИ, блю, биш; мн. зжоло́блять; док., перех.
1. Зробити кривим, вигнутим; погнути що-небудь.
2. безос., перен. Скорчити, зігнути, перекривити від хвороби, горя і т. ін.
— Не раз кажу: хоч вроду свою пожалій, бач, як обличчя зжолобило, хто не погляне — одвернеться й чортихнеться (Стельмах, І, 1962, 229).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- зжолобити — зжоло́бити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
- зжолобити — -блю, -биш; мн. зжолоблять; док., перех. 1》 Зробити кривим, вигнутим; погнути що-небудь. 2》 безос., перен. Скорчити, зігнути, перекривити від хвороби, горя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
- зжолобити — Зжолобити, -блю, -биш гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив. Стор. І. 176. Словник української мови Грінченка