1. Словник української мови Грінченка

зжолобити

Зжолобити, -блю, -биш

гл. Покоробить. Так його й зжолобило, аж носом закрутив. Стор. І. 176.

Джерело: Словник української мови Грінченка на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зжолобити — зжоло́бити дієслово доконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. зжолобити — -блю, -биш; мн. зжолоблять; док., перех. 1》 Зробити кривим, вигнутим; погнути що-небудь. 2》 безос., перен. Скорчити, зігнути, перекривити від хвороби, горя і т. ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зжолобити — ЗЖОЛО́БИТИ, блю, биш; мн. зжоло́блять; док., перех. 1. Зробити кривим, вигнутим; погнути що-небудь. 2. безос., перен. Скорчити, зігнути, перекривити від хвороби, горя і т. ін. Словник української мови в 11 томах