зизий

ЗИ́ЗИЙ, а, е, діал. Косий.

Тепер вона глипнула на Варвару своїм зизим оком (Март., Тв., 1954, 61).

◊ Зи́зим о́ком диви́тися на кого (накрива́ти кого) — кидати косі погляди, виявляючи невдоволення, недоброзичливість.

День у день наїздять [паничі] до нас, одно одного попереджаючи та зизим оком накриваючи (Вовчок. І, 1955, 108).

Значення в інших словниках

1. зизий — зи́зий прикметник діал.  Орфографічний словник української мови
2. зизий — -а, -е, діал. Косий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зизий — зи́зий косоокий (ср, ст)||зизоокий, зизуватий  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. зизий — зи́зим о́ком, зі сл. диви́тися, огляда́ти і т. ін. Виявляючи незадоволення; недоброзичливо, сердито і т. ін. День у день наїздять (паничі) до нас, одно одного попереджаючи та зизим оком накриваючи (Марко Вовчок).  Фразеологічний словник української мови
5. зизий — КОСОО́КИЙ (про людину — який має косоокість); КО́СИЙ, РОЗКО́СИЙ, ЗИЗОО́КИЙ діал., ЗИ́ЗИЙ діал.; ЗИЗУВА́ТИЙ діал. (трохи). — Вона була статна краля, трохи косоока, в міру весела і в міру сумна (Ю. Яновський); Становий з посередником..  Словник синонімів української мови
6. зизий — Зи́зий, -а, -е = зизоокий. зизим оком дивитися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи. МВ. (О. 1862. III. 40).  Словник української мови Грінченка