зизий

ЗИ́ЗИЙ, а, е, діал. Косий.

Тепер вона глипнула на Варвару своїм зизим оком (Март., Тв., 1954, 61).

Зи́зим о́ком диви́тися на кого (накрива́ти кого) кидати косі погляди, виявляючи невдоволення, недоброзичливість.

День у день наїздять [паничі] до нас, одно одного попереджаючи та зизим оком накриваючи (Вовчок. І, 1955, 108).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зизий — зи́зий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. зизий — -а, -е, діал. Косий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зизий — зи́зий косоокий (ср, ст)||зизоокий, зизуватий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зизий — зи́зим о́ком, зі сл. диви́тися, огляда́ти і т. ін. Виявляючи незадоволення; недоброзичливо, сердито і т. ін. День у день наїздять (паничі) до нас, одно одного попереджаючи та зизим оком накриваючи (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
  5. зизий — КОСОО́КИЙ (про людину — який має косоокість); КО́СИЙ, РОЗКО́СИЙ, ЗИЗОО́КИЙ діал., ЗИ́ЗИЙ діал.; ЗИЗУВА́ТИЙ діал. (трохи). — Вона була статна краля, трохи косоока, в міру весела і в міру сумна (Ю. Яновський); Становий з посередником.. Словник синонімів української мови
  6. зизий — Зи́зий, -а, -е = зизоокий. зизим оком дивитися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи. МВ. (О. 1862. III. 40). Словник української мови Грінченка