зизий

КОСОО́КИЙ (про людину — який має косоокість); КО́СИЙ, РОЗКО́СИЙ, ЗИЗОО́КИЙ діал., ЗИ́ЗИЙ діал.; ЗИЗУВА́ТИЙ діал. (трохи). — Вона була статна краля, трохи косоока, в міру весела і в міру сумна (Ю. Яновський); Становий з посередником.. стали на громаду гримати, далі страхати.. Громада собі гуде: — Не застрахаєш!.. Рощот давай!.. Не скачи, коса собако! (Панас Мирний); Вискочив маленький розкосий хлопчик, голий до пояса, і притулився до дошки спиною (О. Донченко); Здалеку і не впізнаєш, що парубок злегка зизоокий (Ірина Вільде); Уже був і сватів заслав до Варки Жежерівни — зизуватої старої дівки (В. Речмедін).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. зизий — зи́зий прикметник діал. Орфографічний словник української мови
  2. зизий — -а, -е, діал. Косий. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зизий — зи́зий косоокий (ср, ст)||зизоокий, зизуватий Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. зизий — зи́зим о́ком, зі сл. диви́тися, огляда́ти і т. ін. Виявляючи незадоволення; недоброзичливо, сердито і т. ін. День у день наїздять (паничі) до нас, одно одного попереджаючи та зизим оком накриваючи (Марко Вовчок). Фразеологічний словник української мови
  5. зизий — ЗИ́ЗИЙ, а, е, діал. Косий. Тепер вона глипнула на Варвару своїм зизим оком (Март., Тв., 1954, 61). ◊ Зи́зим о́ком диви́тися на кого (накрива́ти кого) — кидати косі погляди, виявляючи невдоволення, недоброзичливість. Словник української мови в 11 томах
  6. зизий — Зи́зий, -а, -е = зизоокий. зизим оком дивитися. Искоса посматривать. День-у-день наїздять до нас, одно одного попережаючи та зизим оком накриваючи. МВ. (О. 1862. III. 40). Словник української мови Грінченка