зизувато
ЗИЗУВА́ТО, діал. Присл. до зизува́тий.
— Що ж, славне товариство, пожаліємо чоловіка? — роздумуючи, запитав Іван чумаків і зизувато поглянув на Дорохтея (Стельмах, І, 1962, 237).
Словник української мови (СУМ-11)ЗИЗУВА́ТО, діал. Присл. до зизува́тий.
— Що ж, славне товариство, пожаліємо чоловіка? — роздумуючи, запитав Іван чумаків і зизувато поглянув на Дорохтея (Стельмах, І, 1962, 237).
Словник української мови (СУМ-11)