зикати
ЗИ́КАТИ, аю, аєш, недок., ЗИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Різко кричати.
Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Коцюб., І, 1955, 256).
Словник української мови (СУМ-11)ЗИ́КАТИ, аю, аєш, недок., ЗИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Різко кричати.
Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Коцюб., І, 1955, 256).
Словник української мови (СУМ-11)