Словник української мови в 11 томах

зикати

ЗИ́КАТИ, аю, аєш, недок., ЗИ́КНУТИ, ну, неш, док., розм. Різко кричати.

Наш візник-молдуван зикнув на коні й пустив їх з гори щодуху (Коцюб., І, 1955, 256).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зикати — зи́кати дієслово недоконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зикати — див. кричати  Словник синонімів Вусика
  3. зикати — -аю, -аєш, недок., зикнути, -ну, -неш, док., розм. Різко кричати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. зикати — КРИЧА́ТИ (говорити, вимовляти з криком, дуже голосно розмовляти), РЕПЕТУВА́ТИ розм., ЗІПА́ТИ розм., ЗИ́КАТИ розм., НАДРИВА́ТИСЯ розм., НАДСА́ДЖУВАТИСЯ розм., ГАЛА́КАТИ (ГАЛА́ЙКАТИ) діал., ГАЛАЙКОТА́ТИ (ГАЛАЙКОТІ́ТИ) підсил. діал., ЖЕЛІПА́ТИ діал.  Словник синонімів української мови