зладити

ЗЛА́ДИТИ¹, джу, диш, док., перех., діал.

1. Зробити, змайструвати що-небудь.

От якби який-небудь механічний психометр винайти, похожий на той, що зладив Вундт для міряння інтенсивності чуття (Фр., І, 1955, 300);

// Зварити, спекти і т. ін.; приготувати (страву).

Червоноармієць звернувся до сестри: — Та, може, хоч суп який зладити.. з цього шматка зайця? (Трубл., І, 1955, 55).

2. Зробити придатним для використання; підготувати.

Оце я врешті зладила до друку свої вірші (Л. Укр., V, 1956, 77);

— Я до втечі вже все зладив, не вистачає мені лише сталевого долота (Оп., Іду., 1958, 97).

ЗЛА́ДИТИ², джу, диш, док., розм. Налагодити з ким-небудь дружні стосунки, добрі взаємини.

Щодня він ходив на роботу влаштовуватись. Бо в тому оркестрі, де грав, ніби з керівником не зладив (Є. Кравч., Квіти.., 1959, 172).

Значення в інших словниках

1. зладити — зла́дити 1 дієслово доконаного виду підготувати; змайструвати діал. зла́дити 2 дієслово доконаного виду налагодити добрі взаємини розм.  Орфографічний словник української мови
2. зладити — Зла́дити, зла́джувати. Виготовити, приготувати, підготувати, укласти. Другий примірник cmamyma. Б, треба зладити яко відпис статута А, а ц. -к. нотар чи ц. -к.  Українська літературна мова на Буковині
3. зладити — I -джу, -диш, док., перех., діал. 1》 Зробити, змайструвати що-небудь. || Зварити, спекти і т. ін.; приготувати (страву). 2》 Зробити придатним для використання; підготувати. II -джу, -диш, док., розм. Налагодити з ким-небудь дружні стосунки, добрі взаємини.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зладити — зла́дити приготувати (м, ср, ст): Зладити начинку, напихати нею підгорля (ліщинська)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
5. зладити — ГОТУВА́ТИ (доводити до готовності, робити придатним для вживання, використання), ПІДГОТОВЛЯ́ТИ, ПІДГОТО́ВЛЮВАТИ, ГОТО́ВИТИ, ПРИГОТОВЛЯ́ТИ, НАГОТО́ВЛЮВАТИ, НАГОТОВЛЯ́ТИ, ЛА́ГОДИТИ, ЛАДНА́ТИ, ЛАШТУВА́ТИ, НАЛАШТО́ВУВАТИ, СПОРЯДЖА́ТИ, НАЛА́ДЖУВАТИ розм.  Словник синонімів української мови