Словник української мови в 11 томах

зладитися

ЗЛА́ДИТИСЯ¹, джуся, дишся, док.

1. розм. Домовитися, зговоритися відносно спільних дій (про всіх або багатьох).

Христя тієї гадки: не слід поспішати,— як зладяться, як змовляться всі дівчата, тоді треба бастувати (Горд., Заробітчани, 1949, 58).

2. діал. Підготуватися до чого-небудь.

Забрав я.. все на віз.. Зладився я, їду (Фр., II, 1950, 40).

ЗЛА́ДИТИСЯ², иться, док., розм. Піти на лад, налагодитися.

Діло зладилось. Згодилися молотити за п’ятнадцяту коробку (Барв., Опов.., 1902, 303);

// безос.

З доповіддю, як то кажуть, зладилося (Ле, Міжгір’я, 1953, 382).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. зладитися — зла́дитися 1 дієслово доконаного виду домовитися зла́дитися 2 дієслово доконаного виду піти на лад розм.  Орфографічний словник української мови
  2. зладитися — I -джуся, -дишся, док. 1》 розм. Домовитися, зговоритися відносно спільних дій (про всіх або багатьох). 2》 діал. Підготуватися до чого-небудь. II -иться, док., розм. Піти на лад, налагодитися. || безос.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. зладитися — ДОМО́ВИТИСЯ з ким (у попередніх розмовах, переговорах досягти певної згоди, вирішити щось), УМО́ВИТИСЯ (ВМО́ВИТИСЯ), ЗМО́ВИТИСЯ, ДОМО́ВИТИ кого, що, ДОГОВОРИ́ТИСЯ, ЗГОВОРИ́ТИСЯ, ПОГО́ДИТИСЯ, ЗГО́ДИТИСЯ рідше, ЗЛА́ДИТИСЯ розм., ПОЛАДНА́ТИСЯ розм.  Словник синонімів української мови