зладитися
ЗЛА́ДИТИСЯ¹, джуся, дишся, док.
1. розм. Домовитися, зговоритися відносно спільних дій (про всіх або багатьох).
Христя тієї гадки: не слід поспішати,— як зладяться, як змовляться всі дівчата, тоді треба бастувати (Горд., Заробітчани, 1949, 58).
2. діал. Підготуватися до чого-небудь.
Забрав я.. все на віз.. Зладився я, їду (Фр., II, 1950, 40).
ЗЛА́ДИТИСЯ², иться, док., розм. Піти на лад, налагодитися.
Діло зладилось. Згодилися молотити за п’ятнадцяту коробку (Барв., Опов.., 1902, 303);
// безос.
З доповіддю, як то кажуть, зладилося (Ле, Міжгір’я, 1953, 382).
Словник української мови (СУМ-11)