злакомитися

ЗЛА́КОМИТИСЯ, млюся, мишся; мн. злакомляться: док., діал., на що. Поласитися.

— Якби ми були думали, що ви злакомитесь на гроші, були б вас не вибирали (Март., Тв., 1954, 418).

Значення в інших словниках

1. злакомитися — зла́комитися дієслово доконаного виду діал.  Орфографічний словник української мови
2. злакомитися — -млюся, -мишся; мн. злакомляться; док., діал., на що. Поласитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злакомитися — зла́комитися спокуситися (ср, ст): А коли селянинові хтось дає щось задармо, це вже щось несамовите, треба зі всіх сторін оглянути, обнюхати, на кінці кинути, “бо для хлопів дурнички нема”. І в тім ціла вина Білого, що злакомився на дурничку (Шухевич)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
4. злакомитися — Злакомитися, -млюся, -мишся гл. Польститься, соблазниться. Злакомився на калитку, взяв собі багатирку. Чуб. V. 215. Злакомився на гроші та й не сказав нікому, що старшина вбив Оверка. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка