злаковий

ЗЛА́КОВИЙ, а, е. Прикм. до злак.

Обмолочують злакові трави на всяких молотарках (Колг. Укр., 8, 1956, 32);

// Який росте серед злаків.

На полях, де застосовують гербіциди, гине 93-95 процентів злакових бур’янів (Хлібороб Укр., 4,1965, 6);

// у знач. ім. зла́кові, вих, мн. Назва родини цінних зернових і кормових рослин.

Жито належить до родини злакових.

Значення в інших словниках

1. злаковий — зла́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. злаковий — -а, -е. Прикм. до злак. || Який росте серед злаків. || у знач. ім. злакові, -вих, мн. Назва родини цінних зернових і кормових рослин.  Великий тлумачний словник сучасної мови