злаковий

зла́ковий

-а, -е.

Прикм. до злак.

|| Який росте серед злаків.

|| у знач. ім. злакові, -вих, мн. Назва родини цінних зернових і кормових рослин.

Значення в інших словниках

1. злаковий — зла́ковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. злаковий — ЗЛА́КОВИЙ, а, е. Прикм. до злак. Обмолочують злакові трави на всяких молотарках (Колг. Укр., 8, 1956, 32); // Який росте серед злаків. На полях, де застосовують гербіциди, гине 93-95 процентів злакових бур’янів (Хлібороб Укр., 4,1965, 6); // у знач. ім.  Словник української мови в 11 томах