злаковий
зла́ковий
-а, -е.
Прикм. до злак.
|| Який росте серед злаків.
|| у знач. ім. злакові, -вих, мн. Назва родини цінних зернових і кормових рослин.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злаковий — зла́ковий прикметник Орфографічний словник української мови
- злаковий — ЗЛА́КОВИЙ, а, е. Прикм. до злак. Обмолочують злакові трави на всяких молотарках (Колг. Укр., 8, 1956, 32); // Який росте серед злаків. На полях, де застосовують гербіциди, гине 93-95 процентів злакових бур’янів (Хлібороб Укр., 4,1965, 6); // у знач. ім. Словник української мови в 11 томах