злак

ЗЛАК, а, ч.

1. заст. Різна, перев. корисна рослинність; трава.

Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! (Шевч., II, 1953, 291);

Наступала весна. Руді пагорки, омиті гомінкими струмочками, вже курилися ароматами незримих злаків (Панч, І, 1956, 505).

2. тільки мн. Назва рослин, перев. трав’янистих, яких об’єднують у родину злакових.

Щедра тут [на півдні] земля, щедре південне сонце, під промінням якого дозрівають злаки (Цюпа, Україна.., 1960, 239);

Використання різних сортів гороху в суміші із злаками дасть змогу вдосконалити систему зеленого конвейєра влітку, одержувати високоякісне сіно, готувати багатий білками ранній силос (Знання.., 9, 1965, 3).

Значення в інших словниках

1. злак — злак іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. злак — -а, ч. 1》 заст. Різна, перев. корисна рослинність; трава. 2》 тільки мн. Назва рослин, перев. трав'янистих, яких об'єднують у родину злакових.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злак — РОСЛИ́ННІСТЬ (сукупність рослин, рослинний покрив якої-небудь місцевості), ФЛО́РА, РОСТИ́ННІСТЬ заст., ЗЛАК заст., РОСЛИ́НА діал. Забруднення атмосферного повітря міст шкідливо позначається й на ростинності (з журналу); У нашій флорі немає рослини...  Словник синонімів української мови