злак
ЗЛАК, а, ч.
1. заст. Різна, перев. корисна рослинність; трава.
Радуйся, ниво неполитая! Радуйся, земле, не повитая Квітчастим злаком! (Шевч., II, 1953, 291);
Наступала весна. Руді пагорки, омиті гомінкими струмочками, вже курилися ароматами незримих злаків (Панч, І, 1956, 505).
2. тільки мн. Назва рослин, перев. трав’янистих, яких об’єднують у родину злакових.
Щедра тут [на півдні] земля, щедре південне сонце, під промінням якого дозрівають злаки (Цюпа, Україна.., 1960, 239);
Використання різних сортів гороху в суміші із злаками дасть змогу вдосконалити систему зеленого конвейєра влітку, одержувати високоякісне сіно, готувати багатий білками ранній силос (Знання.., 9, 1965, 3).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злак — злак іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- злак — -а, ч. 1》 заст. Різна, перев. корисна рослинність; трава. 2》 тільки мн. Назва рослин, перев. трав'янистих, яких об'єднують у родину злакових. Великий тлумачний словник сучасної мови
- злак — РОСЛИ́ННІСТЬ (сукупність рослин, рослинний покрив якої-небудь місцевості), ФЛО́РА, РОСТИ́ННІСТЬ заст., ЗЛАК заст., РОСЛИ́НА діал. Забруднення атмосферного повітря міст шкідливо позначається й на ростинності (з журналу); У нашій флорі немає рослини... Словник синонімів української мови