зледащіти

ЗЛЕДАЩІ́ТИ, і́ю, і́єш, док.

1. Стати ледачим (у 1 знач.).

Поки бряжчали ще тітчині карбованці, було й за холодну воду не візьметься [Карпо], думали,— навіки зледащіє людина, а то так зразу запаливсь до роботи (Коцюб., І, 1955, 305);

Осміяний циган зупиняй коня, веде його за повід, сам сміється, посилаючи прокльони своєму коневі, який буцімто зажирів від вівса, зледащів без роботи і тому ледве волочить ноги (Чаб., Балкан. весна, 1960, 337).

2. Зіпсуватися морально, засвоїти погані звички.

Наш Писар зледащів: розпивсь і обідрався (Бор., Тв., 1957, 159);

Може, зледащіють її діточки, її соколи ясні, що тепер виряджає хороших, добрих і щирих, а доведеться, може, таких побачити, що бодай не діждати нікому! (Вовчок, І, 1955, 33).

3. рідко. Стати нездатним до роботи і т. ін.; знесилитися.

— Не та вже я стала: Зледащіла, нездужаю І на ноги встати (Шевч., І, 1951, 321).

Значення в інших словниках

1. зледащіти — зледащі́ти дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. зледащіти — див. лінитися  Словник синонімів Вусика
3. зледащіти — -ію, -ієш, док. 1》 Стати ледачим (у 1 знач.). 2》 Зіпсуватися морально, засвоїти погані звички. 3》 рідко. Стати нездатним до роботи і т. ін.; знесилитися.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. зледащіти — Зледащі́ти, -щі́ю, -щі́єш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. зледащіти — Зледащіти, -щію, -єш гл. 1) Ухудшиться, испортиться, придти въ негодность: ослабѣть отъ старости. Зледащіла, не здужаю і на ноги встати. Шевч. 120. 2) Избаловаться, разлѣниться. Хто дома зледащів, тому не жаль домівки. Гліб. 45. Але Еней наш зледащів. Котл. Ен. І. 27.  Словник української мови Грінченка