злежаний
ЗЛЕ́ЖАНИЙ, а, е.
1. Який злежався, ущільнився; твердий, компактний.
Під ногами аж з дзвоном рипів злежаний перемерзлий сніг (Ле, Право.., 1957, 275).
2. Який зіпсувався від тривалого лежання і поганого зберігання.
Хлопці переступили поріг, і вже в сінях ударив їм у ніс запах злежаної муки (Тют., Вир, 1964, 468);
// Який зім’явся, має складки на місцях згину.
Данко виймає з нагрудної кишені злежану невживану шовкову хустину (Вільде, Повнол. діти, 1960, 102).
Словник української мови (СУМ-11)