злежалий

ЗЛЕЖА́ЛИЙ, а, е. Те саме, що зле́жаний.

Коло хати півники посходили, пробивають гострими, як ножі, листками злежалу землю (Кучер, Трудна любов, 1960, 491);

Запахло лісом, злежалим листом, травою (Десняк, Десну.., 1949, 295);

Він підняв важке віко, нагнувся і, всунувши голову в скриню, перебирав злежалий сувій домотканого полотна (Коз., Блискавка, 1962, 191).

Значення в інших словниках

1. злежалий — злежа́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. злежалий — -а, -е. Те саме, що злежаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злежалий — ЗЛЕ́ЖАНИЙ (який злежався, ущільнився), ЗЛЕ́ЖА́ЛИЙ, ЗАЛЕ́ЖАНИЙ, ЗЛЕ́ГЛИЙ рідко. Під ногами аж з дзвоном рипів злежаний перемерзлий сніг (І. Ле); Злежалий намул рипів під їхніми ногами (П.  Словник синонімів української мови