злежалий

ЗЛЕ́ЖАНИЙ (який злежався, ущільнився), ЗЛЕ́ЖА́ЛИЙ, ЗАЛЕ́ЖАНИЙ, ЗЛЕ́ГЛИЙ рідко. Під ногами аж з дзвоном рипів злежаний перемерзлий сніг (І. Ле); Злежалий намул рипів під їхніми ногами (П. Загребельний); Ранньої весни, коли запарує сизими димками лісова залежана земля, на заснулих бруньках дерев з'являться ледве помітні сліди зростання (В. Бабляк); Чистив (Яремчук) хлівець, рубав дрова, підгрібав злегле, важке горіхове листя, а думками був уже в дорозі (А. Хорунжий).

Значення в інших словниках

1. злежалий — злежа́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. злежалий — -а, -е. Те саме, що злежаний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злежалий — ЗЛЕЖА́ЛИЙ, а, е. Те саме, що зле́жаний. Коло хати півники посходили, пробивають гострими, як ножі, листками злежалу землю (Кучер, Трудна любов, 1960, 491); Запахло лісом, злежалим листом, травою (Десняк, Десну..  Словник української мови в 11 томах