Словник української мови в 11 томах

злежуватися

ЗЛЕ́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ЗЛЕ́ЖАТИСЯ, иться, док.

1. Збиватися в єдину масу, ущільнюватися від тривалого лежання.

Сніг у холодних країнах злежується і часом набуває зернистої будови (Курс заг. геол., 1947, 137);

Копати було неможливо, жужелиця злежалась і перетворилася на суцільний твердий шар (Дмит., Наречена, 1959, 103);

Земля за зиму так злежалась, що верхній її шар розпушувався погано (Колг. Укр., 7, 1962, 8).

2. Псуватися від тривалого лежання і поганого зберігання.

Злежалось полотно в коморах… Люди прохають — дайте хоч на сорочку,— хай праця людська не гине марно (Коцюб., II, 1955, 19);

// М’ятися, утворювати складки на місцях згину від довгого зберігання в згорнутому вигляді (про тканину, одежу).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. злежуватися — зле́жуватися дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. злежуватися — -ується, недок., злежатися, -иться, док. 1》 Збиватися в єдину масу, ущільнюватися від тривалого лежання. 2》 Псуватися від тривалого лежання і поганого зберігання. || М'ятися, утворювати складки на місцях згину від тривалого зберігання у згорнутому вигляді (про тканину, одежу).  Великий тлумачний словник сучасної мови