злежуватися
ЗЛЕ́ЖУВАТИСЯ, ується, недок., ЗЛЕ́ЖАТИСЯ, иться, док.
1. Збиватися в єдину масу, ущільнюватися від тривалого лежання.
Сніг у холодних країнах злежується і часом набуває зернистої будови (Курс заг. геол., 1947, 137);
Копати було неможливо, жужелиця злежалась і перетворилася на суцільний твердий шар (Дмит., Наречена, 1959, 103);
Земля за зиму так злежалась, що верхній її шар розпушувався погано (Колг. Укр., 7, 1962, 8).
2. Псуватися від тривалого лежання і поганого зберігання.
Злежалось полотно в коморах… Люди прохають — дайте хоч на сорочку,— хай праця людська не гине марно (Коцюб., II, 1955, 19);
// М’ятися, утворювати складки на місцях згину від довгого зберігання в згорнутому вигляді (про тканину, одежу).
Словник української мови (СУМ-11)