злеліяний
ЗЛЕЛІ́ЯНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до злелі́яти.
Власна гідність, непомітно злеліяна в ній новим ладом життя, відгородила Ксеню від літніх, неписьменних бабів (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 324);
Гуртом колгоспники вертаються із поля, І осінь з ними йде багата і рясна, І в’ється молодо назустріч їм тополя, Немов злеліяна у боротьбі їх доля (Турч., Земле моя.., 1961, 17).
Словник української мови (СУМ-11)