зливний
ЗЛИВНИ́Й¹, а́, е́.
1. Признач. для зливання чого-небудь.
Щоб не втратити тепла і жодної хвилини часу, перші тонни руди кладуть на під [печі], коли ще не закрито зливний отвір, коли по жолобу ще стікає останній шлак (Рад. Укр., 27. VIІ 1961, 4);
Зверху бака розміщується датчик електричного покажчика рівня бензину, а знизу зливна пробка або краник (Автомоб., 1957, 96);
// Признач. для прийому рідких продуктів.
Зливні пункти молока.
2. Який злився, з’єднався в єдине ціле; суцільний.
Стружки бувають різних видів: зливна, надколювання і надлому (Метод. викл. фрез. спр., 1958, 23);
Зливний коровий висип має не червоний, а тьмяно-рожевий колір (Шк. гігієна, 1954, 306).
ЗЛИВНИ́Й², а́, е́. Те саме, що зли́вовий.
Десь з полудня як линув дощ, але такий зливний, якби серед літа, води з гір загуділи, шопу геть залило (Ков., Світ.., 1960, 21);
В дротах гармати нам пробили шлях набоїв зливною грозою (Сос., II, 1958, 420);
Хоч на блискавках тиші прослухай Шепіт зливних освідчень тобі (Перв., І, 1958, 119).
Словник української мови (СУМ-11)