зловмисність
ЗЛОВМИ́СНІСТЬ, ності, ж. Злий намір.
Нещодавно один іноземний кореспондент поставив мені запитання — запитання, за яким не було якоїсь зловмисності (Довж., III, 1960, 310);
Суддя став допитувати дівчину; не впевнившись у її вині та зловмисності, він зажадав у її присутності оглянути мерця на тому місці, де все те сталося (Боккаччо, Декамерон, перекл. Лукаша, 1964, 283).
Словник української мови (СУМ-11)