злодійчук

ЗЛОДІЙЧУ́К, а, ч., розм. Те саме, що зло́дій 1.

Не догледіла вона, як її син нажив моральні вади, став хуліганом, злодійчуком (Мельн., Коли кров.., 1960, 104);

*У порівн. Очі [у Мотрі] бігають, як у злодійчука (Вас., II, 1959, 266).

Значення в інших словниках

1. злодійчук — злодійчу́к іменник чоловічого роду, істота розм.  Орфографічний словник української мови
2. злодійчук — див. злодій  Словник синонімів Вусика
3. злодійчук — -а, ч., розм. Те саме, що злодій 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови