Словник української мови в 11 томах

злодійський

ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, а, е.

1. Прикм. до зло́дій 1.

Прогнавши думку про злодійський напад, пані Олімпія обернула свою увагу на інші тони, що доносилися до неї знадвору (Фр., VII, 1951, 9);

Навколо все було тихо. Здавалося, що тут не злодійські шхуни, а мирні рибалки спокійно ловлять плескату камбалу (Донч., III, 1956, 357);

// Власт. злодієві.

Він украв найкращих собак і втік із поселення. З того часу почалося його злодійське страшне життя (Тют., Вир, 1964, 417);

Злодійський погляд.

Злоді́йський жарго́н — таємний жаргон злодіїв.

Впадає ..в око деяка перевантаженість повісті [Івана Микитенка «Вуркагани»] злодійським жаргоном (Рад. літ-во, 4, 1957, 47).

2. Підступний, злочинний.

Одна згадка шкільних років пов’язується у мене зі страшною звісткою про злодійське вбивство улюбленця народу Кірова (Ю. Янов., II, 1954, 17);

Ось в похід горністи засурмили. Грізно мчать тачанки по шляху… Гей, тремти, злодійська бандо біла! (Мур., Ідуть.., 1951, 82).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. злодійський — злоді́йський прикметник  Орфографічний словник української мови
  2. злодійський — -а, -е. 1》 Прикм. до злодій 1). || Власт. злодієві. Злодійський погляд. Злодійський жаргон — особлива мова, якою злодії користуються між собою при спілкуванні. 2》 Підступний, злочинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злодійський — злодійський: ◊ злодійська зара́за → зараза ◊ під злодійською зві́здою роди́тися = нотори́чний злодій: Ні, кумо, я все своє кажу: що під злодійською звіздою вродилося, се лише шибениця направить (Франко)  Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. злодійський — ЗЛОЧИ́ННИЙ (який є злочином, містить у собі злочин), ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИЙ, ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, КА́РНИЙ юр., КРИМІНА́ЛЬНИЙ юр. (пов'язаний із замахом на життя та майно). Були в мене свідки, що злочинного не робив я нічого. Оправдав мене суд (А.  Словник синонімів української мови
  5. злодійський — Зло́ді́йський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. злодійський — Злодійський, -а, -е Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка