злодійський

злодійський:

◊ злодійська зара́за → зараза

◊ під злодійською зві́здою роди́тися = нотори́чний злодій: Ні, кумо, я все своє кажу: що під злодійською звіздою вродилося, се лише шибениця направить (Франко)

Значення в інших словниках

1. злодійський — злоді́йський прикметник  Орфографічний словник української мови
2. злодійський — -а, -е. 1》 Прикм. до злодій 1). || Власт. злодієві. Злодійський погляд. Злодійський жаргон — особлива мова, якою злодії користуються між собою при спілкуванні. 2》 Підступний, злочинний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. злодійський — ЗЛОЧИ́ННИЙ (який є злочином, містить у собі злочин), ЗЛОЧИ́ННИЦЬКИЙ, ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, КА́РНИЙ юр., КРИМІНА́ЛЬНИЙ юр. (пов'язаний із замахом на життя та майно). Були в мене свідки, що злочинного не робив я нічого. Оправдав мене суд (А.  Словник синонімів української мови
4. злодійський — Зло́ді́йський, -ка, -ке  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. злодійський — ЗЛОДІ́ЙСЬКИЙ, а, е. 1. Прикм. до зло́дій 1. Прогнавши думку про злодійський напад, пані Олімпія обернула свою увагу на інші тони, що доносилися до неї знадвору (Фр., VII, 1951, 9); Навколо все було тихо.  Словник української мови в 11 томах
6. злодійський — Злодійський, -а, -е Воровской. Постава свята, а сумління злодійське. Ном. № 178. Злодійські гроші. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка