зараза

зара́за неприємна, підла, погана людина (м, ср, ст)|| = креатура

◊ злодійська зара́за вул. злодій без почуття злодійської честі (ст)|| = злодій

Значення в інших словниках

1. зараза — Інфекція; ЖМ. епідемія, пошесть; ЛАЙ. ЗАНУДА.  Словник синонімів Караванського
2. зараза — -и, ж. 1》 Мікроорганізми, що є збудниками інфекційних хвороб. 2》 заст. Епідемічна хвороба, епідемія. 3》 перен. Що-небудь негативне, що може поширюватися, перейматися. 4》 ч. і ж., розм. Уживається як лайливе слово.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. зараза — зара́за іменник жіночого роду за один раз  Орфографічний словник української мови
4. зараза — ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність)...  Словник синонімів української мови
5. зараза — Зара́за, -зи, -зі; -ра́зи, -ра́з  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
6. зараза — ЗАРА́ЗА, и, ж. 1. Мікроорганізми, що є збудниками інфекційних хвороб. «Рідная голубонько, серденько-паньматко! Одпусти в село мене поховать дитятко!» Пані як розходиться, — зразу до одказу: «Ти сюди ще, каже їй, занесеш заразу!» (Щог.  Словник української мови в 11 томах
7. зараза — Зараза, -зи ж. 1) Зараза. Не злякають тебе стріли, що летять удень на тебе, а ні болість в темну добу, ні зараза ополудні. К. Псал. 213. 2) раст. Orobanche Epithimum Dec. ЗЮЗО. І. 130.  Словник української мови Грінченка