зараза —
-и, ж. 1》 Мікроорганізми, що є збудниками інфекційних хвороб. 2》 заст. Епідемічна хвороба, епідемія. 3》 перен. Що-небудь негативне, що може поширюватися, перейматися. 4》 ч. і ж., розм. Уживається як лайливе слово.
Великий тлумачний словник сучасної мови
зараза —
зара́за іменник жіночого роду за один раз
Орфографічний словник української мови
зараза —
зара́за неприємна, підла, погана людина (м, ср, ст)|| = креатура ◊ злодійська зара́за вул. злодій без почуття злодійської честі (ст)|| = злодій
Лексикон львівський: поважно і на жарт
зараза —
ЕПІДЕ́МІЯ (масове заразне захворювання людей або тварин; явище, яке набуло великого поширення), ПО́ШЕСТЬ, ЗАРА́ЗА заст.; МОР, МОРОВИ́ЦЯ (про масове захворювання, що спричиняє велику смертність)...
Словник синонімів української мови
зараза —
ЗАРА́ЗА, и, ж. 1. Мікроорганізми, що є збудниками інфекційних хвороб. «Рідная голубонько, серденько-паньматко! Одпусти в село мене поховать дитятко!» Пані як розходиться, — зразу до одказу: «Ти сюди ще, каже їй, занесеш заразу!» (Щог.
Словник української мови в 11 томах
зараза —
Зараза, -зи ж. 1) Зараза. Не злякають тебе стріли, що летять удень на тебе, а ні болість в темну добу, ні зараза ополудні. К. Псал. 213. 2) раст. Orobanche Epithimum Dec. ЗЮЗО. І. 130.
Словник української мови Грінченка