злодійство
ЗЛОДІ́ЙСТВО, а, с. Розкрадання чиєї-небудь власності; крадіжка.
— Я вкрала в Варвари півміток. Вона несла його попри наші ворота та й загубила. А я вхопила та й сховала до скрині. Панотець казав, що це злодійство (Март., Тв., 1954, 154);
Тарас Боровець вправлявся по лінії злодійства. Стягнути з бантин курку, задушити в хліві порося, обчистити у дядька комору — було його звичним заняттям (Мельн., До раю.., 1961, 44).
Словник української мови (СУМ-11)