злодійство

КРАДІ́Ж (таємне привласнення чужих речей, грошей тощо), КРАДІ́ЖКА, ПОКРА́ЖА, КРА́ЖА, ЗЛОДІ́ЙСТВО, ЗЛОДІ́ЙЩИНА розм. Бачить він, що поліція веде межи собою вісімнадцятилітнього хлопця за крадіж (казка); Пшепшинський.. кричав, совався до їх з кулаками, винуючи їх у недавній крадіжці сусідських коней (І. Нечуй-Левицький); Ніхто там покражі й не помітив.., бо нікому ж там той цвілий буханець не був потрібен (О. Ільченко); — Я цілу ніч на обході, — вихвалявся сторож, радіючи, що все добре і немає ніякої кражі (Григорій Тютюнник); — Гущин? Кажуть — піймався на злодійстві (М. Коцюбинський).

Значення в інших словниках

1. злодійство — злоді́йство іменник середнього роду  Орфографічний словник української мови
2. злодійство — Крадіж, крадіжка, р. злодійщина.  Словник синонімів Караванського
3. злодійство — -а, с. Розкрадання чиєї-небудь власності; крадіжка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. злодійство — Зло́ді́йство, -ва, -ву  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. злодійство — ЗЛОДІ́ЙСТВО, а, с. Розкрадання чиєї-небудь власності; крадіжка. — Я вкрала в Варвари півміток. Вона несла його попри наші ворота та й загубила. А я вхопила та й сховала до скрині. Панотець казав, що це злодійство (Март., Тв.  Словник української мови в 11 томах
6. злодійство — Злодійство, -ва с. Воровство. Коли не злодійство, то разбійство в нашім селі. Н. Вол. у.  Словник української мови Грінченка