злодійкуватість

ЗЛОДІЙКУВА́ТІСТЬ, тості, ж. Властивість за знач. злодійкува́тий.

Тепер вона сидить і зубрить Хрестові походи. Не стільки, правда, зубрить, скільки розкошує у своїх мріях, у світлих дівочих видіннях. Час від часу крадькома, з щасливою злодійкуватістю позиркує на нього [Богдана] (Гончар, Людина.., 1960, 4).

Значення в інших словниках

1. злодійкуватість — злодійкува́тість іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
2. злодійкуватість — -тості, ж. Властивість за знач. злодійкуватий.  Великий тлумачний словник сучасної мови