злодійкувато

ЗЛОДІЙКУВА́ТО, присл. З побоюванням, крадькома.

Вітя їсть мед швидко, зажерливо, злодійкувато зиркаючи навкруги очима (Вас., III, 1960, 332);

Він став бувати у квартирі Вальновських, але якось злодійкувато, крадькома, намагаючись не зустріти Ганниного батька (Собко, Нам спокій.., 1959, 143);

Злодійкувато озираючись, через ріку перелетіла сорока (Донч., IV, 1957, 175).

Значення в інших словниках

1. злодійкувато — злодійкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. злодійкувато — див. таємно  Словник синонімів Вусика
3. злодійкувато — присл. З побоюванням, крадькома.  Великий тлумачний словник сучасної мови