злодійкувато
ЗЛОДІЙКУВА́ТО, присл. З побоюванням, крадькома.
Вітя їсть мед швидко, зажерливо, злодійкувато зиркаючи навкруги очима (Вас., III, 1960, 332);
Він став бувати у квартирі Вальновських, але якось злодійкувато, крадькома, намагаючись не зустріти Ганниного батька (Собко, Нам спокій.., 1959, 143);
Злодійкувато озираючись, через ріку перелетіла сорока (Донч., IV, 1957, 175).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- злодійкувато — злодійкува́то прислівник незмінювана словникова одиниця Орфографічний словник української мови
- злодійкувато — див. таємно Словник синонімів Вусика
- злодійкувато — присл. З побоюванням, крадькома. Великий тлумачний словник сучасної мови