Словник української мови в 11 томах

злоповісний

ЗЛОПОВІ́СНИЙ, а, е, рідко. Те саме, що злові́сний.

Багато шляхтичів, в смертельній тузі заломивши руки, проклинали свою злоповісну долю і навіть самого бога (Кач., II, 1958, 425).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. злоповісний — злопові́сний прикметник рідко  Орфографічний словник української мови
  2. злоповісний — -а, -е, рідко. Те саме, що зловісний.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. злоповісний — ЗЛОВІ́СНИЙ (який передвіщає зло, нещастя, свідчить про наближення чогось тяжкого, поганого), НЕДО́БРИЙ, ЛИХИ́Й, ЛИХОВІ́СНИЙ підсил., ЗЛОВІ́ЩИЙ розм., ЗЛОПОВІ́СНИЙ рідко, ЗЛОВОРО́ЖИЙ рідко. Тут, у горах, панувала насторожена, зловісна тиша (В.  Словник синонімів української мови