злорадість

ЗЛОРА́ДІСТЬ, дості, ж., рідко. Те саме, що злора́дство.

[Гебрей (повний лютості і злорадості):] Я! Що зробив би я? Розруйнував би усі ті храми ваші й піраміди! (Л. Укр., II, 1951, 246);

Перемогли недруги— Марко із Теклею. Тепер нап’ються злорадістю. В Саньки душа горить, волає помсти (Горд., Дівчина.., 1954, 306).

Значення в інших словниках

1. злорадість — злора́дість іменник жіночого роду рідко  Орфографічний словник української мови
2. злорадість — -дості, ж., рідко. Те саме, що злорадство.  Великий тлумачний словник сучасної мови